Привіт, я Хібукі !

 

🧸 Історія про Хібукі

Далеко-далеко, у теплому місті біля моря, жив собачка на ім’я Хібукі. Він був особливий — не просто м’який і пухнастий, а дуже чуйний. Коли хтось поруч сумував, Хібукі одразу це відчував. Його вушка опускалися, а очі ставали серйозними — він знав, що комусь потрібна підтримка.

Одного разу він побачив хлопчика, який сидів самотньо біля вікна. Хлопчик мовчав і не посміхався. Тоді Хібукі підійшов, поклав голову йому на коліна й тихенько обійняв своїми лапками. Хлопчик спочатку здивувався, а потім заплакав… Але це були сльози полегшення — бо вперше за довгий час він відчув, що його хтось розуміє.

З того дня Хібукі зрозумів, що має справжнє призначення — допомагати людям відчувати тепло, коли навколо холодно. Він почав подорожувати з міста в місто, від школи до школи, від лікарні до лікарні, щоб знайомитися з дітьми, яким потрібен друг.

Коли він приходив у нове місце, діти спершу соромилися, але варто було лише доторкнутися до його м’яких лапок — і на серці ставало спокійно. Хтось розповідав йому свої секрети, хтось просто обіймав, а хтось дарував малюнок чи усмішку.

Так Хібукі зібрав цілу колекцію дитячих сердець — теплих, щирих і люблячих. Він ніколи не забував жодного друга й завжди казав:

> “Коли тобі сумно — пригадай наші обійми. Я завжди поруч, навіть якщо мене не видно.”


І з того часу в кожному класі, де з’являвся Хібукі, ставало трохи більше доброти, усмішок і віри в те, що одне маленьке обіймання може змінити світ. 💛